“Згадайте нас – бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.”
Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р. Не було ні війни, ні посухи. А булла тільки зла воля одних людей протии інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшлоу могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів.Невідома кількість жертв – від 3 до 12 мільйонів, але протягом всієї історії людства вважається найбільшою трагедією.
24 листопада 2017 року у Новосільському НВК було проведено акцію «Незабудки пам’яті», організовано книжкову виставку «Навічно в пам’яті людській». Учні 7-9 класів разом з педагогом-організатором підготували та провели урок пам’яті «Історію переписати не можна». Кожен школяр замислився про той непереборний жах, який охоплює людину в момент, коли дитина просить у матері їсти, а навіть малесенького шматочка хліба немає, про нестерпний біль від втрати рідних…
Пам’ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.
